- розізлитися
- —————————————————————————————розізли́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розізлитися — лю/ся, ли/шся, док. Виявити почуття злості … Український тлумачний словник
роз'юшитися — I роз ю/шу/ся, роз ю/ши/шся, док., розм. Розлютуватися, розізлитися. II ю/ши/ться, док., діал. Розмокнути, стати грузьким (про ґрунт, дорогу і т. ін.) … Український тлумачний словник
обізлитися — лю/ся, ли/шся, док., рідко. Те саме, що розізлитися … Український тлумачний словник
озлитися — лю/ся, ли/шся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. || Стати злим, злостивим … Український тлумачний словник
осатаніти — і/ю, і/єш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися … Український тлумачний словник
оскаженіти — і/ю, і/єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися … Український тлумачний словник
роззлоститися — злощу/ся, зло/стишся, док., розм. Стати злим; розізлитися … Український тлумачний словник